Льва Толстого Відлучення Льва Толстого від церкви 24 лютого 1901 року в офіційному органі Святішого урядовця Синоду – журналі "Церковні відомості" – було опубліковано Визначення урядовця Синоду про відпадання графа Толстого від церкви.');})();(function(){window.jsl.dh('295oZ4DaGveD9u8P7onDqQw__15','
У тексті цього «послання» Льву Толстому винні, зокрема, такі «вчення, противні Христу і Церкві»: неприйняття догмату Трійці та божественності Ісуса Христа; нешанування всіх церковних обрядів; невіра в потойбічне життя.
Творчість Льва Толстого ознаменувало новий етап у російському та світовому реалізмі. Його погляди послужили основою появи нового релігійно-морального течії — толстовство. За свої погляди було відлучено від Російської православної церкви.
24 лютого 1901 року письменника було відлучено від церкви її офіційним органом — Святішим Синодом. Толстой підтвердив свій розрив із православною церквою у своєму «Відповіді Синоду».
— Не лише він, зрадник Вітчизни, а й Гришка Отреп'єв і Степашка Разін були відлучені від Церкви не з віровчальних підстав, а як вороги держави.
Толстой вважав, що «однакові, сутнісно, все визначення сенсу життя, відкриті людям найбільшими розумами людства». Запропонувавши свої тлумачення Євангелія, він вважав, що очищає вчення Христа від історичних спотворень. Толстівці відкидали догмати Християнської церкви, сповідували антитринітаризм.
Духовний Регламент 1721 року встановив, що відлучення проголошується за виступи проти церкви, її обрядів та обрядів, за «зневага до церкви і безбожжя, явна лайка і посміяння закону Божого», за приховування розкольників, сприяння самозванцям, бунтівникам тощо.
Атеїст, син священика Євген Зам'ятін народився сім'ї православного священика і з ранніх років був занурений у християнську культуру та церковне життя: «Пізніше: мені років зо два-три. Перший раз – люди, безліч, натовп.