Що таке епіфора в літературі?
Епі́фора (грец. έπιφορά — перенесення, повторення) — стилістична фігура, що являє собою повторення тих самих слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі. Вживається задля увиразнення художнього мовлення.
Що таке анафора та її приклади?
Анафора — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку(на відміну від епіфори!) віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур. В уривку анафорами є "хоч раз" та "як тяжко": "Ти мусиш танцювати аркан.
Що таке анафора своїми словами?
Ана́фора (від грец. αναφορα — виділення), або єдинопоча́ток, — стилістична фігура, що являє собою повтор звуків або слів на початку речень, віршових рядків, строф тощо. Повтор може траплятися один раз у суміжних реченнях (або рядках віршу тощо) або пронизувати увесь текст.
Що таке асонанс і приклади?
1) Повторення у рядку, фразі або строфі однорідних голосних звуків, напр.: «Сонце гріє, вітер віє…» (Т. Шевченко). 2) Неточна рима, в якій співзвучні лише голосні звуки, напр.: гомін — стогін.
Епі́фора (грец. έπιφορά — перенесення, повторення) — стилістична фігура, що являє собою повторення тих самих слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці …
ЕПІ́ФОРА, и, ж., літ. Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або звукосполучень у кінці суміжних або близько розміщених рядків, …
Епіфора — це повторення одних і тих же звукових сполучень, слів, словосполучень, мовних конструкцій в кінці фрази з метою підсилення виразності …