Що означає закон?
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом.
Коли закон вважається прийнятим?
Умови набрання чинності законами закріплено частиною п'ятою статті 94 Конституції України, за якою закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Що таке кон і закон?
Кон – це неписані внутрішні правила поведінки, на відміну Закону. Закон – зовнішні санкції за порушення Кону.
Що таке закон у філософії?
Закон – це суттєве відношення, зв'язок між сутностями, який є об'єктивним, необхідним, повторювальним, загальним, внутрішнім, суттєвим.
Закон — нормативно-правовий акт, встановлений законодавчим органом загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Закони — це не право (хоч вони ухвалюються на основі тих чи інших концепцій права). Верховенство права над законом передбачає, що право є первинним, а закон — вторинним.
Gesetz n) — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов’язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади), або безпосередньо народом. Відповідно до усталеної світової практики закони (як і інші нормативно-правові …
Закон – нормативний акт, прийнятий органом законодавчої влади або всенародним референдумом, що має вищу юридичну чинність. Визначення закону фіксує найбільш ва …