Сосна, ялиця, кедр та берези є основними едифікаторами лісових угруповань. Підтаєжні ліси займають ділянки, що прогріваються в нижніх частинах схилів.
Для закріплення великих пологих схилів використовують дерева та чагарники, для дрібних ділянок досить багаторічників. Серед дерев віддають перевагу тим, які мають глибоку та густу кореневу систему. Підійдуть: клен, в'яз, горобина, бук, береза. Вибір відповідних чагарників ще ширший!
Для зміцнення крутого схилу підходять невибагливі чагарники: горобина, шипшина, бульбоплодник, дерен, спірея, кущові форми верби та клен гінналу. Можна з цією метою посадити дерева, наприклад горобину, черемху, в'яз.
Відповіді2. Отже, на схилах гір, які звернені до Чорного моря, можуть рости, наприклад, ялицеві ліси.
Чим вище піднімається гора – тим холодніше її вершині. Тобто для дерев там просто несприятливі умови, та й ґрунти найчастіше скелясті..
У самого підніжжя гори росте те, що притаманно клімату цієї території: у тропіках — непрохідні джунглі, у субтропіках — вічнозелені листяні ліси, у помірному поясі — листопадні ліси з бука та дуба, берези та осики, а у північних місцях — хвойні ліси.